Те що між людьми

З самого початку, з дитинства вчать мови. Між сутність предмета та його назвою, тим набором звуків, нема ніякого звязку. Мова - абстракція високого порядку, але за законами образного мислення. А логіку вчать, дай бог, аж в універі. Якщо навіть у старших класах - це не дуже рятує. От так і виходить, що інструмент, доступний всім - це образне мислення. Людина є робочим інструментом людини для пізнання. (В цьому реченні все правильно.) Тобто все що людина знає, пропущено через призму її ества.
Відси й персоніфікація. Явища навколишнього світу уявляються як людиноподібні істоти. Колись це були сили природи. Мавки, русалки, лісовик. Але який тепер влив сил природи на мешканця міста? Та майже ніякого. Тому сфера його інтересів - це суспільні сили. Бо від них тепер залежить його життя.
Всякі теорії змов - це сучасна космогонія, сучасна міфологія.
Масони і таке інше. Це не люди, а суспільні сили. Персоніфікація. Те що між людьми.
Ці суспільні зв’язки дуже постраждали від ссср. Бо ті, хто захопив владу, були не зацікавлені, щоб люди могли об’єднуватися. Створювати зв’язки, об’єднувати в навіть найменші групи - це була державна роль. І замість справжнього об’єднання були імітаціїї, сурогати. Бо справжнє б убило вплив узурпаторів, вони б втратили владу.
І від цього постраждали й люди, яким байдуже до політики. Постраждали жінки, які хотіли просто сімейного щастя. Особисте життя теж постраждало від ссср.
Бо навіть велика організація базується на зв’язку між двома людьми. Якщо цемент не може склеїти дві цеглини, то як він зробить стіну?
Зв’язки між людьми як соціальні, так і особисті було зруйновано. Бо і ті, і ті базувалися на одних і тих же принципах. І "влада" була зацікавлена, щоб ніхто й не вмів їх створювати і підтримувати.
А тепер ці потужні сили повертаються. І людям, які від них відвикли, які все життя користувалися підробками, вони видаються чимось дивним, навіть загрозою. Це як після болота потрапити у річку чи навіть в океан, особливо у бурю.
І коли в кіно чи книжці йдеться про таємну організацію, яка бореться з прибульцями - це про те, як головний герой, який символізує собою певну групу населення, опановує оті соцальні зв’язки. Вчиться ними користуватися. А також уникати помилок в їх побудові чи вже виправляти помилки, свої чи когось іншого. Особливо якщо інопланетяни - це велетенські таргани :)
Також, очевидно, що людство модернізує класичні стародавні форми й образи, на зразок, вампірів, перевертнів, привидів і таке інше, щоб описати ті таки соціальні зв’язки, їх зміни та реакцію на них різних верств суспільства.
Сценаристам і режисерам не треба нічого вигадувати. І приймати для фантазії якісь наркотики. Тільки встигай записувати, спостерігаючи навколишнє життя.

Пристрасті по Американо

Американці пили каву, зварену в фільтровій (крапельній) кавоварці. Там весь об’єм води (досить великий) зразу пропускається через змелене кавове зерно. І готова кава потрапляє в от той скляний пузатий глечик, з яким у американських фільмах чи серіалах підходять офіціантки до клієнтів "Ще кави?"
І назвали цей напій "регуляр".
А в Європі пили маленьке еспрессо, зроблене кавоваркою зовсім іншої системи. Але головне, що він був концентрований, бо менше води.
А як в 1944 році американські солдати потрапляють в Італію, ну і американці стають основною категорією клієнтів італійського кафе, то італійські барісти варять звичне їм еспрессо, але розводять його кипяченою водою, щоб американцям було як удома. І називають цей напій "американо".
Отже, рецепт справжнього "русиано": По-перше, у вашій країні має бути традиція вживання кави широкими массами населення. По друге, вона має в своїй рецептурі відрізнятися від европейської. По-третьє, потрібен наплив росіян в Італію (наприклад, туристів), щоб... Четверте, італійці адаптують ваш рецепт під свою систему і називають новинку в вашу честь.

***

Елементи реальності не мають назв. Троянда не "троянда", не "квітка" і не "рослина". Це абстракція, придумана людьми. Тому в різних мовах одні й ті самі предмети називаються різним набором звуків.
Так само є цілком реальні, але нематеріальні штукенції. І вони теж не мають назв, саме тому що реальні. Але людям про них хочеться поговорити, тому вони дають їм назви. Або різні грецькі і латинські слова комбінують. І виходить філософія. Або використовують імена історичних постатей, героїв міфів та легенд. І виходить епос. Саме тому фантастика є більш досконалою формою філософського трактата.
До речі, сучасна американська фантастична кіноіндустрія (та й книжки) - це епос. За жанром. Просто раніше була одна престижна профессія - воїн. І епос був про них. А тепер платоспроможних і амбіційних категорій більше. Проте, звичайно, гуманітарії поставили себе на перше місце: в особі Супермена :)

Астрологія: небо як календар

Зараз ми кажемо "планети сонячної системи".
А в ті часи, коли виникла ця назва, все, що світилося на небі, називали зірками. Тільки одні зірки висіли непорушно, а інші - рухалися.
Тому їх називали "планидас астрес" - рухомі зірки. Тобто астрология - це насправді планетология, якось так.
Нащо взагалі було слідкувати за небом? Щоб відміряти час. Небо - велетенський годинник і календар. Можна кожен день робити зарубку на дереві, але це не досить надійно. А без будь-якого підрахунку рано чи пізно заплутаєшся: "Зараз весна. Але минуло 5 чи 6 років? До розливу Нілу тиждень чи два?"
А коли вже є надійний спосіб слідкувати за часом, то можна помітити, що явища відбуваються циклічно. Не зірки (планети) щось роблять, а планети крутяться з тою ж періодичністью, з якою відбуваються певні явища. Посуха раз на 7 років, і Марс з Меркурієм займають певну позицію відносно один одного (якщо дивитися з Землі). І посуху можна не передбачити, а спрогнозувати, якщо у вас є люди, які вивчають рух планет та співставляють з подіями на Землі. Строго кажучи, не рух планет, а проекцію їх руху на небо Землі.
Але самі Марс з Меркурієм нічого не робили. Тобто казати, що зірки впливають на події, - це робити ту саму помилку, яку робить мала дитина, котра крутить стрілки годинника, щиро вірячи, що від того мама швидше прийде з роботи.
Про 13-те сузір’я. Число 12 лежить в основі системи обчислень і Межиріччя, і Китаю, тому що вони його не вигадували. А взяли з неба. Це мікс руху двох планет.
Тобто головне не уявні картинки, які складають з зірок, а поділ неба і року на 12 частин. Бо інакше буде як у тому анекдоті, де поїзд рухається, а чоловік заглядає у всі купе підряд. Який номер купе він не пам’ятає, але пам’ятає, що за вікном був березовий гай.
Назва за сузір’ями - це декоративний елемент. Щоб краще запам’ятати.

Робін Гуд, Діва Марія, Бандера або Архетип

Що таке архетип? Від грецьких слів "стародавній" та "відбиток". Ці ж частинки містяться в словах "археолог" та "типография". Архетип - це дуже старий та впливовий пласт уявлень людства про світ. Є, наприклад, архетип Воїна. От який повинен бути справжній воїн? Сміливий, захищає слабких, честь та гідність, тощо. От ця інформація і є архетип воїна. А вже на її базі утворені безліч персонажів літератури та міфології. А також можуть бути створені ще.
Крім воїна є ще аретипи Матері: він є основою для образу Діви Марії та богинь язичницького пантеону. Архетип Хитруна: Робін Гуд, Арлекін та й головний персонаж фільмів з Джекі Чаном.

Що робила Юлия Тимошенко? Тобто її медійний образ. Зображала архетип. І так само як люди не розрізняють, наприклад, Анатолия Дукалиса, як персонажа серіалу, та актора Сергія Селина. Так вони не можуть відокремити Юлю від того, що вона грає. Так ще робили жреці в стародавньому світі, які виконували ролі богів. Можна також сказати, що Юлия Тимошенко грала роль головної жриці верховної богині. І настільки добре, що отримала не лише плюси, а на ній окошилися й мінуси. Темний бік. Це - її ув’язнення.
Хоча, коли вже пірнати до дна, то Юлю, може, хто й використав. Все таки головний у виставі не актор, а режисер.

Також "доростають" до "представника архетипу" деякі історичні постаті.
Їх реальне життя і ту роль яку вони виконують, що собою символізують - дещо різні речі, хоч в реальній біографії і є факти, моменти, які стали каталізатором "обожнювання" з боку народу. Наприклад, Ісус Христос, Степан Бандера, Лук’ян Кобилиця.
Чи історичні постаті, що стали основою літературних героїв та народних міфів. Часто-густо авторові чи народній уяві доводиться ліпити одного героя з кількох реальних людей, щоб набрати "критичну масу" та досягти рівня архетипу.
Критикувати такі постаті - це те саме, що казати, мовляв актриса спить з режисером, вживає наркотики та алкоголь. Як це все стосується того персонажа, який вона втілила на екрані? Та ніяк.
Люди не бачать критики актора-жреця, вони бачать критику архетипу. Замах на основи психологічного життя багатьох поколінь.

Генетичний матріархат

В сучасній українській народній культурі прийнято обзивати росіян назвами фінських народів.
Представники росіян з так званого демократичного табору апелюють до логіки, і показують дослідження, де українці мають таку саму частку Y-хромосом з гаплогрупою R1A1 - близько 50%. Але там же, автор того ж дослідження зауважує, мовляв, коли ви зробили тест на гаплогрупу і результат вам сподобався (як от, наприклад, в Казахстані мати гаплогрупу I1A та почуватися вікінгом) не поспішайте радіти. Є нюанс. Наприклад, корабель з вікінгами розбився біля берегів Африки. І ті хлопці оженяться на місцевих. Перше покоління їх дітей, звичайно, буде відрізнятися. Але мине 100, 200, 300 років...
А гаплогрупі R1A1 - 6 тисяч років.
... й від тих білих єдине що лишиться - гаплогрупа, видима тільки вченим.
От так і виходить, що одну й ту ж чоловічу гаплогрупу мають геть не схожі один на одного народи на протилежних кінцях Евразії.
Одне слово - головне питання "Хто мама?"
Перефразуючи: Головне - хазяйська дочка, а приймак - посунеться.
Так, за тими дівчатами стоїть хазяїн, суперАльфа-самець.
У найсильніших чоловіків, в чийому організмі більше тестостерону, народжуються самі дівчатка. А гени чоловіків впливають і на якості дочок, тому то такі кобилиці, що з очей іскри, з ніздрів - вогонь дівчата з перцем...
І от кого вигнали зі Скіфії чи з Київської Русі, кому там вже місця не було, - то вони пішли шукати долі в інші краї, на північ...
І нащадків їх називають по мамі, тобто дражнять по мамі.
Тепер зрозуміло, чому всі обзивалки - по мамі. Як хочуть найдужче образити - згадують маму супротивника...
Евреї, звичайно, молодці. Та й англо-сакси теж нівроку.
Починаєш пригадувати всі ці епізоди в американському кіно, та й в книжках про 18-19 століття "матір’ю білої дитини може бути лише біла жінка".
В Україні теж таке є. Тільки, що ми добрі, то в нас це правило не в негативній формі заборони, а в позитивній: "Чий би бичок не скакав, а телятко буде наше."
Але тут один несподіваний висновок - ті, хто "негодует", що російські дівки зустрічаються з кавказцями, - дарма казиться. А може й недарма: відчуває, що минув час його гаплогрупи в етногенезі фінських дівчат :)

От і виходить, що на перший погляд нелогічні маргінальні обзивалки - досить логічні. А також є ключем до "вікової народної мудрості"(тм) "джерела державності" (тм) і далі всякі такі пафосні вирази.

Натуральні продукти (ТМ)

Натуральні продукти (ТМ). Без ГМО. Люди, та ви шо?
Як засоби зв’язку - то останні досягнення науки. А як їсти...
Знаете як ті натуральні продукти виглядають? По справжньому. Тобто поки до них ті люди, які люблять все вдосконалювати, не добралися.
Картопля - розміром з грецький горіх, мякоть - червона і гірка. Індіанці Південної Америки викопували її та лишали наніч, бо вночі в горах мороз.
Дика морква - це... Бурян з товстим корінням бачили? Один в один.
Яблука - 2см у діаметрі. Придатні в їжу в свіжому вигляді лише після тривалого лежання.
Селекція? Традиційна селекція - з відбором того, що сподобалося, з того, що виросло само по собі - закінчилася 100 з гаком років тому, коли радіацію відкрили. С тих пір по насінню гатили високими дозами радіації, гени в насінні давали безліч мутацій. Садили, дивились, що виросте. Що сподобалось - відбирали. На око. Бо що саме змінилося в генах рослин та чи нема там ще чогось, крім того, що видно - не було можливості дізнатися. І широкому загалу такий стан справ не пік, бо громаді тоді нічого не казали, ніхто нічого не знав. Навіть що таке гени, не те що -вони змінилися.
І от нарешті, коли по цих генах перестали гатити молотком радіації, а взяли мікроскоп і знають, що роблять, який саме ген міняють та навіщо, всі раптом запанікували. Пізно вже боятися, ви вже 100 років їсте те ГМО. І саме ГМО-продукти першої хвилі називаете натуральними (природними), на противагу ГМО нового покоління.

***

Кожному за потребами, від кожного - по можливості.
Чомусь це розуміють, що всім все роздавати та нічого ні від кого не вимагати. Але цей вислів про інше. Він встановлює певну залежність.
Потреби повязані з можливостями. Хто може написати книгу - очевидно, любить читати книги.
На перший погляд, навколишня гонитва за матеріальними цінностями заперечує таке визначення. Але, хіба людина хоче грошей, дорогу машину, золоті сережки, поїхати на престижний курорт і так далі? Якщо копнути глибше, то справжня потреба - повага оточуючих, їх визнання, що ти чогось досяг. Бути не гірше за інших. Тобто цілком нематеріальна річ, яку людина здатна створити, коли вона її хвилює, важлива для неї.

***

Всё плохое - от нелюбви человека именно к себе.
Всё остальное - уже производная.
Эта неуверенность в себе, непонимание себя даёт комплекс неполноценности, стыд себя, ненависть к себе. И убеждённость, что и твой народ - такой же. Ущербный настолько, что не понятно как до сих пор и выжил, и вот-вот коньки отбросит от малейшего чиха.
И его надо срочно спасать. Любыми методами.
У немцев это на почве проигранной Первой мировой случилось.

Причём любовь - именно к себе. Потому что уверенный в себе человек, любящий себя - он любую ситуацию толкует в свою пользу:
- Дорогой, знаешь, я иногда жалею, что не знала других мужчин.
- Я тебя прекрасно понимаю, дорогая. Сладко есть проголодавшись и согреться замёрзнув. А тебе всё хорошее сразу досталось.
Тогда как человеку с комплексами в любой тени мерещатся монстры:
- Ты с этим мужиком поздоровалась! Ты с ним спала?! Ты мне изменяешь!!!
И дальше побои.

***

Тысяча гривен равна 20 тысячам рублей (ну может, 15 - 17 тыс.)
Не по обменному курсу, а по обеспечиваемому уровню жизни.
так что, когда в 1991 году говорили: давайте отделимся, богаче будем - это правда.
Как говорится: Украина 23 года содержала Крым и Донбасс без проблем.
В каждой шутке есть доля шутки, а остальное - правда.

***

даже на самую честную ситуацию по типу "это было истинное, чистое желание самих людей, которых уже довели просто до грани" нужны деньги и организация. К тому же деньги и навыки организации вполне могут быть и у "людей, которых довели".
вы же не подозреваете благотворительность в неискренности, только потому что там нужны "деньги и организация".
ну и одно дело финансировать размножение кроликов (майдан),
и совсем другое - шоб кролики не размножались (кремлёвские хотелки)

***

Вибори, на яких виграв Рейган - у 1980 році.
У Рейгана жінку звали Ненси. Він був президентом США до січня 1989 року. Події 1989 року. Через 9 років після того, як вибрали Рейгана почалося.
Вибори, на яких виграв Трамп - у 2016 році.
У Трампа перша жінка - Иванна. До січня 2021 року? Один строк.
Почнеться через рік, в 2017? Чи в 2021? В серпні?
Якщо в травні в РФ вибори, то в серпні 2017 - "Осінь народів - 2".

Свобода

Свобо́да — такое состояние субъекта, в котором он является определяющей причиной своих действий.
Состоя́ние — отвлечённое понятие, обозначающее множество устойчивых значений переменных параметров объекта.

то есть свобода - это совокупность параметров.
есть мороженное, смотреть на закат, носить зелённую одежду, смотреть клипы поп-певцов. всё это и многое другое может быть переменными, составляющими свободы. А может и не быть.
свобода - сложная конструкция.
косвенным признаком свободы тогда может быть разнообразие доступных комбинаций.
вот США свободные, потому что там амиши и клубные тусовки в одном флаконе.
россия нет, потому что людей лишают выбора.
Украина - свободная, потому что люди отстояли и отстаивают своё право выбирать.

у свободных есть ограничения, но они действуют только на те факторы, которые с высокой вероятностью снизят возможность большого числа людей выбирать.

Чим займаються філософи, гуманітарії

Класичний філософ - це Сократ (воїн та політик) чи Платон (чемпіон олімпійських ігор з панкратіону, фактично - боїв без правил). Тобто їх філософія - це вже результат того, що вони багато бачили й зробили у житті, а їх роздуми - вже результат цього. Спроба узагальнення досвіду.
Весь відомий нам світ - результат діяльності філософів.
Наприклад, ідея свободи, як невід’ємної частини людської особистості (Та й узагалі, сама ідея цінності людського "я".) - це досить новий винахід, якому коли й є 200 років - то й добре. Людина 2000 років тому не могла сказати "я вільний", тільки "я вільний мисливець" чи "я - вільний воїн". Тобто потрібна була якась основа.
І так за усією палітрою ідей, якими ми користуємося, та які вважаємо очевидними.
Якщо користь наприклад, лікаря, для людей очевидна: бо було добре - стало погано, лікар зробив вкол, дав таблетку - стало нормально.
То з філософами все не так очевидно, бо людина все життя живе всередині придуманих ними концепцій. І навіть не знає, де межа його ідей та їх впливу, щоб вийти за ці межі і порівняти.

Правда, тут треба ще сказати, що й ті філософи, з яких все починалося, були дітьми свого часу та часто розділяли його забобони. Тому пізнішим поколінням довелося коригувати їх погляди, доопрацьовувати. А суспільна думка запрацювала потужно всього кілька століть тому. Якщо говорити про важливі для сучасного суспільства концепції.

Так, насправді, немає ніякої "тисячолітної мудрості Сходу".
Конфуцій - це досить таки консервативні інструкції як досягти успіху у феодальному суспільстві.
А сучасна людина бачить там опис свободи та позачасову мудрість завдяки власному розвитку. Ну й перекладачам.
Мова тих трактатів настільки архаїчна, що вже й самим китайцям треба переклад. А ще там, мов навмисне, автори використовували іерогліфи з дуже багатьма значеннями.
Що це значить на практиці?
От в інтервью в Джихарханяна питають:
- А правда, що ваше прізвище означає "Повелитель душі"?
А він з посмішкою:
- Швидше - продавець печінки.
Де тут собака зарита? Там одне слово зі значенням власник, хазяїн, повелитель. Ну й продавець, бо щоб щось продавати, то треба бути його хазяїном. Ну а душа = печінка, - то спадок тих часів, коли люди намагалися зрозуміти, де та душа живе, в якому конкретно органі тіла.

Тобто всю мудрість тих трактатів створили сучасні люди, підбираючи потрібне значення. Вони - колективний мудрець. А стародавні трактати - просто інструмент.

Пити з горя не можна

Чому алкоголь так по різному діє на людей? Хтось стає злий та лізе в бійку, хтось - веселий і співає, а хтось - просто засинає. Насправді в алкоголю завжди одна й та сама дія: він посилює той стан, в якому знаходиться людина. Бо вимикає центри контролю в мозку.
Тобто, коли ви плануєте зустрітися з друзями та весело провести час, алкоголь посилює саме це відчуття радості.
Але коли людина вже в горі - алкоголь посилює горе.
Тому й спиваються з горя, бо помилково думають, що алкоголь дасть гарний настрій. Але він так не діє. І людина просто п’є доти, доки не відключається свідомість.
А продукти, в яких дійсно є речовини, які покращують настрій - це шоколад, морозиво, банани.